Мабіла Мабіла.Маркет Мабіла.Медіа Мабіла.Форум Мабіла.Софт Мабіла.Енциклопедія Мабіла.MMS Мабіла.Пошта
Мабіла.Медіа
Середа, 20 вересня 2017 Русскоязычная версия |  Україномовна версія 

Мабіла.Медіа / Статті / Цифрові фото-відеокамери / Принципи фотографії «Фотооснови й фотонюанси»

Новини


Статті


Програмне забезпечення
Дослідження
Техноманія
Цифрові фото-відеокамери
Аналітика
Репортажі
VIP-інтерв'ю
Колонка редактора

Огляди


Експорт
RSS
Підписка на новини
Підписка на новини
Add to Google
Листопад, 2008 р.
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          01 02
03 04 05 06 07 08 09
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Принципи фотографії «Фотооснови й фотонюанси»

Этот материал на русском языке
Коментарі 21.11.2008

У гонці за мегапікселями в камерах мобільних телефонів, компанії семимильними кроками наближаються до показників, до яких виробники цифрових фотоапаратів ішли роками. Таким чином, виходить, що сьогодні можна купити дорогий телефон, або дешеву цифромильницю з однаковою кількістю пікселів. Камери сьогоднішніх телефонів рясніють все більшою кількістю налаштувань, кількість яких наближається до таких в повноцінних мильницях. І не за горами, напевно, той камерофон, у якому крім інших режимів, буде ще й режим повністю ручних налаштувань. Можливо, нас очікують і набагато більші сюрпризи, адже ще кілька років тому камер у телефонах і в згадках не було, так що все в цьому світі можливо. Питання про якість фотографій у випадку з фотоапаратом і камерофоном залишимо для дослідження в наступному нашому матеріалі, а от схожі моменти в налаштуваннях фотоапаратів і камер телефонів - це саме тема нашого сьогоднішнього матеріалу. Отже, баланас білого, експозиція, діафрагма, витримка, ГРЗП й ISO -  головні герої цього матеріалу.

Баланс білого

Те, яким ми одержимо знімок у цифровому варіанті, залежить від багатьох факторів, але в основному, найбільш значних не так вже й багато. Один з них - баланс білого кольору. Справа в тому, що людське око бачить білі кольори однаково, незалежно від навколишнього освітлення за рахунок «постобробки», яку здійснює мозком у процесі сприйняття. Те ж відбувається й з іншими кольорами - червоний, синій, жовтий й ін. для нас виглядають однаково незалежно від освітлення, за винятком відтінків, звичайно ж, і саме тому за еталон простіше брати так звану «точку білого». У всіх цифрових фотоапаратах і камерофонах є можливість встановлювати ББ, однак найчастіше автоматичного балансу виявляється цілком достатньо.

На фото наведено кілька варіантів балансу білого при тому самому освітленні - флуоресцентні лампи.

 ББ «авто»                                                ББ «тінь»

  

ББ «лампа розжарювання»                          ББ «флуоресцентна лампа»

  

Як бачимо, автоматичний і флуоресцентний баланс білого, у цьому випадку, дали практично ідентичну картинку.

Якщо ж мова йде про повноцінний фотоапарат, то тут все дещо складніше. Бувають ситуації, у яких попередньо встановлені режими балансу білого не здатні коректно впоратися з поставленим завданням (приміром, при змішаному освітленні). І якщо вам необхідно, щоб кольори, які ви отримали, максимально відповідати тому, якими ви їх бачите, то найкраще скористатися ручним налаштуванням балансу білого. Процедура налаштування полягає в тому, що ви встановлюєте ББ у режим ручного налаштування й робите знімок об'єкта (або частини об'єкта) колір якого максимально наближений до білого. Потім у меню апарата у відповідному пункті вибираєте цей знімок, на основі якого пристрій робить свої «висновки» про те, як при цьому освітленні виглядає «білий» і при обробці наступного знімка вносить необхідні корективи.

Знімок до заміру ББ                                Знімок після заміру ББ  

  

Але іноді «неправильно виставлений» ББ може навіть прикрасити фотографію й додати їй щось на зразок тонування, якщо такої функції у фотоапараті немає. Наприклад, у похмуру погоду автоматичний ББ перетворює фотки в «сумовите самі знаєте що», у той час як ББ «сонячно» додасть їм симпатичний холодний відтінок. 

ББ «авто»                                                  ББ «сонячно»

   

Експозиція

Наступний важливий, і, напевно, найважливіший фактор - це експозиція. Іншими словами, від правильно виставлених параметрів експозиції залежить те, наскільки темним, або світлим вийде знімок. Під експозицією мається на увазі кількість світла, що попадає на матрицю з певною світлочутливістю. Кількість світла, у свою чергу, залежить від двох основних параметрів:

- розміру відносного отвору (діафрагми), і, отже, потужності світлового потоку

- тривалості експонування, тобто тривалості витримки замка.

При певному освітленні кожному значенню діафрагми відповідає оптимальне значення витримки. Для одержання того самого результату, у плані освітленості об'єктів, можна використовувати різні значення основних показників. Наведемо два приклади фото:

діафрагма 5.6, витримка 1\15 сек.              діафрагма 8, витримка 1\8 сек.  

  

Як бачимо, за ступенем освітленості знімки абсолютно однакові. Різниця в процесі фотографування полягала в тому, що в першому варіанті відносний отвір був більшим (відкритим), і знадобилося менше часу (1\15 сек.), щоб знімок виявився досить проекспонованим. У другому варіанті отвір був меншим, тому для достатнього потрапляння світла на матрицю треба було більше часу (1\8 сек.). Проте, результат ідентичний. Однак різниця в цих двох знімках все-таки є, хоч, на перший погляд, вона й не помітна, і полягає ця різниця в глибині різкості, про яку ми поговоримо трохи пізніше. 

Витримка

Для початку, розберемося з тим, що таке «витримка». Тривалість експонування (витримка) - це інтервал часу, протягом якого замок камери залишається відкритим, у результаті чого на матрицю потрапляє світло. Щоб обійтися без зайвих церемоній, прийнято говорити «витримка довга» й «витримка коротка». Іншими словами - короткі витримки призначені для зйомки в сонячну погоду й для зйомки рухливих об'єктів. А довгі витримки застосовуються переважно під час зйомки видів нічного міста й нічних пейзажів. Не варто плутати з «нічними портретами». Для нічних портретів застосовується переважно спалах, у результаті чого, як правило, виходить переляканий фотографований з ефектом червоних очей, на фоні власної тіні (це за умови, що спалах досить потужний). Хоча можна й експериментувати, наприклад,  знімати нічний портрет у режимі нічного пейзажу. Тоді виходить розмазаний портрет на фоні, наприклад, гарного західного неба.

Дуже часто у фотоапаратах і камерофонах можна зустріти такий , або такий значок. Цей символ, умовно кажучи, позначає шкалу експозиції. Якщо в апарату немає можливості вручну встановити показання витримки й діафрагми і, як результат, одержати більш світлий, або більш темний кадр, пристрою за допомогою такої шкали можна «підказати» про своє бажання переекспонувати, або недоекспонувати кадр - встановити повзунок у плюс, або в мінус, відповідно. У камерофонах навіть є налаштування «перетримування» й «недотримки». Це значить, що кадр буде зроблений з використанням більш короткої, або більш довгої витримки щодо оптимальної. Ось приклад недотриманого й перетриманого кадру. 

   

Насправді точно такий же результат (більш світлий знімок) можна одержати, не подовжуючи витримку, а відкриваючи діафрагму (збільшуючи розмір відносного отвору). Однак в автоматичних режимах цифрокомпактів й, зрозуміло, а налаштування камери телефонів, діафрагма, в основному, залишається незмінною - змінюється тільки витримка. Тому дуже часто, через тремтіння камери, фотографії виходять змазаними.


Діафрагма

Перейдемо до найскладнішої складової експозиції. Діафрагма - це механізм в об'єктиві фотокамери, що регулює відносний отвір, від розміру якого залежить, скільки світла потрапить на плівку\матрицю. Це, у свою чергу, впливає на те, наскільки світлим або темним вийде знімок. Однак, як ми вже з'ясували, цей фактор можна регулювати за допомогою витримки затвора, що переважно й робиться. Але діафрагма впливає на ще один дуже важливий момент, про який ми вже згадували - на глибину різкості, детальніше про яку ми поговоримо в наступному пункті. А поки, ще трохи про діафрагму. Для її позначення застосовується так зване діафрагменне число (F)- величина, обернена відносному отвору. Це значить, що чим більше ви закриваєте діафрагму, тим більшим числом позначається розмір відносного отвору. І навпаки - чим більше ви відкриваєте діафрагму, тим меншим числом характеризується відносний отвір.

Тобто, 3,5 - це більш відкрита діафрагма, ніж 4,5, наприклад. А коли на об'єктиві, або в його назві ви бачите позначення f / 3,5-5,6 - це значить, що максимальне значення діафрагми в цього об'єктива дорівнює f 3,5 у ширококутному положенні й 5,6 - при зумуванні. Нижче наведені дві фотографії, зроблені при однаковому освітленні й при тому самому показникові світлочутливості й  витримки. Перша картинка світліша, тому що тут f=2,8. На другому знімку f=8, і як результат на матрицю потрапило менше світла, і картинка вийшла трохи темнішою.

діафрагма 2,8, витримка  1\25 сек.           діафрагма 8, витримка  1\25 сек. 

  

Однак не тільки освітленість композиції зазнала змін у зв'язку зі зменшенням відносного отвору (закриттям діафрагми). Як результат, на другій фотографії збільшилася й зона різко зображуваного простору, так звана глибина різкості, або ГРЗП. Однак набагато краще різницю буде видно з іншого прикладу, який ми наведемо після детального пояснення суті терміна «глибина різкості».

Глибина Різкості

ГРЗП - глибина різко зображуваного простору - це відстань між ближньою й дальною межами різко зображуваного простору, центр якого перебуває в точці фокусування. Глибина різкості безпосередньо залежить від величини діафрагми в момент зйомки, дальності розташування об'єкта й фокусної відстані об'єктива. Тема це досить складна й багатогранна. Існують навіть спеціальні калькулятори для прорахунку необхідної глибини різкості. Однак є кілька аксіом, користуючись якими, за наявності приблизного уявлення про відстань до об'єкта(тів), приблизно можна визначити необхідну діафрагму для отримання потрібної глибини різкості у фото. Перша аксіома: чим більша діафрагма - тим менша глибина різкості, і навпаки - чим менша діафрагма - тим більше деталей потрапить у зону різко зображуваного простору. 

f=8 

f=2.8 


На обох фотографіях точка фокусування націлена на монетку. Якщо придивитися, то видно, що на другому знімку практично всі інші деталі (у тому числі й очі істоти) нерізкі - вони не потрапили в зону різко зображуваного простору через те, що діафрагма була відкрита до максимуму (2,8). Особливо добре це видно в порівнянні з першою фотографією, де діафрагма дорівнює f=8.

Друга аксіома полягає в тому, що чим далі розташовано об'єкт зйомки, тим більше глибина різкості. На наступному знімку показник діафрагми такий же, як і на попередньому (f=2.8), проте, об'єкти, розташовані далі від точки фокусування, вийшли менш розмитими.

f=2,8


Світлочутливість

Світлочутливість (ISO), у контексті цифрової фотографії - це менш важливий фактор, оскільки її значення користувач може змінювати за бажанням і за смаком. На відміну від плівкової фотографії, коли фотолюбитель змушений бути зробити певну кількість кадрів плівки з певною чутливістю, щоб не засвітити вже наявні кадри, і тільки після цього міг замінити плівку на більш, або менш світлочутливу.

У хімії світлочутливість - це здатність речовини або матеріалу змінювати свої хімічні або фізичні властивості під дією світла. Світлочутливість фотоматеріалу - це здатність фотографічного матеріалу утворювати зображення під дією світла. ISO - величина, що характеризує чутливість плівки\матриці до світла. Оскільки ми говоримо переважно про цифрову фотографію, то про світлочутливість ми будемо говорити у відношенні до матриці. Чим вища світлочутливість сенсора - тим менше світла необхідно для експонування (фотографування). Це дуже виручає під час зйомки без спалаху в умовах недостатнього освітлення. Однак з підвищенням світлочутливості сенсора (з підвищенням ISO), на фотографіях проявляється більша кількість шумів. На знімку шуми виглядають як хаотично розподілені кольорові плями.

 

 

На фото нижче наведено фрагмент лівої «зіниці» цієї істоти, сфотографованої з різними значеннями ISO:

ISO=100                                             ISO=1600

 

Матриця - невеликий сенсор, покритий датчиками - тобто пікселями, які перетворюють світло в електричний сигнал. Як ми вже згадували в попередньому матеріалі, чим більше фізичний розмір датчика, тим більша площа, здатна поглинути світло й тим, відповідно, нижчий рівень шуму на знімку. Особливо сильно шуми виявляють себе в зонах з недостатньою освітленістю - у тіньових ділянках. Якщо уважно розглянути одну, цілком нормальну за якістю фотографію, зроблену при нормальному освітленні й на низькому рівні ISO, то можна помітити що в її темних ділянках є шум.

На цієї фотографії наведено три варіанти фрагмента вуха вже згаданої нами істоти. Всі три фото були зроблені при оптимальних варіантах експозиції з різними ISO.

 ISO=100                           ISO=400                         ISO=1600

 

Є й інший момент у вияві шумів на фото. Під час роботи датчик має властивість нагріватися, що також впливає на рівень шумів на фото. Саме тому фотографії, зроблені на довгих витримках неодмінно супроводжуються шумами. Чим довша витримка, тим, у результаті, на фото більше шумів. 

Ця фотографія - класичний приклад фото на довгій витримці й зроблена вона при ISO 100. Однак нижче наведений 100% кроп виділеного фрагмента:

Отже, думаю, що основні моменти ми обговорили. У подальших публікаціях ми маємо намір копати глибше, оскільки сподіваємося, що подібні матеріали будуть Вам корисні, або як мінімум - цікаві. Чекаємо Ваших коментарів, побажань, запитань, або, у найгіршому разі, зауважень. І нехай прибуде з Вами світлосила.

Джерело: Мабіла
Автор: Анастасія Різоль
Коментарі
Glavred 24.11.2008 15:40

Классный материал!!! Почему никто не хочет сказать Насте спасибо!?


A69 24.11.2008 15:54

Вчера еще оставлял!
Замечательно!!!


MobilDick 24.11.2008 16:06

Для меня, совсем начинающего фотографа-любителя, основные "букварьские" понятия после этой статьи прояснились. Большое спасибо. Я думаю, для других начинающих любителей фото материал бкдет ценный. Спасибо.


A69 24.11.2008 18:08

пожелание: маленького материала по матрицам и "обьективам" фотомодулей телефонов в сравнении с фотоаппаратом, их передаточных характеристик. Углубленно растереть иллюзии темной массы.


Mihalych166 24.11.2008 23:37

Большое спасибо, Настя, за толковую статью! И хоть каких-либо новых открытий для себя я в ней не нашел, но с удовольствием прочитал-повторение-мать учения... :)


Usichka 29.05.2012 14:33

Огромное спасибо,Настя, за полезную, и самое главное понятную, информацию.


Ви хочете залишити коментар?
Тільки зареєстровані й авторизовані користувачі можуть залишати коментарі
Зареєструйте «Мабіла.Паспорт» або авторизуйтесь, якщо Ви вже зареєстровані.
Этот материал на русском языке Підписатися RSS
Якщо у вас є зауваження, доповнення, побажання, або ви виявили неточність у цьому матеріалі — повідомте редакцію.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Пошук
 

Останні новини

Актуальні теми

Мабила.Маркет.Рейтинг

Рейтинг мобильных телефонов по версии торговой системы «Мабила.Маркет»

1. Apple iPhone 5
2. Samsung Galaxy S7
3. Apple iPhone 4S
4. Nokia 3310
5. HTC One X
6. LG G4
7. HTC One M9
8. Nokia 105
9. LG G Flex 2
10. Xiaomi Mi4

Про проект · Зворотній зв`язок · Експорт новин · Архів новин · Підписка на новини · Правова інформація

Русскоязычная версия |  Україномовна версія 

© «Мабіла», 2006—2011.
Усі права захищено.

bigmir)net TOP 100